ЗАКОН УКРАЇНИ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії булінгу (цькуванню)
Порядок дії щодо запобігання та протидії булінгу
Порядок реагування на дії булінгу
Порядок подання заяв на випадки булінгу
Протидія булінгу в закладах освіти
Булінг. Поради для дітей, батьків та вчителів
План заходів, спрямованих на протидію булінгу Ніжинської ЗОШ №15
Булінг: що це таке і як з ним боротися?
Булінг – це цькування однієї дитини іншою, агресивне переслідування, яке часто поширене серед підлітків. 80% українських дітей піддаються цькуванням, навіть не усвідомлюючи цього.
Ознаки того, що дитину цькують:
- відмова іти до місця навчання з різних причин – «не хочу, не цікаво, не бачу сенсу…»;
- відсутність контакту з однолітками: немає друзів, зідзвонювань, не ведеться переписка у соцмережах;
- психосоматичні ознаки: часті хвороби, наприклад, ломота в тілі, болі в животі, вірусні інфекції;
- обмальовані руки або специфічні малюнки на полях у зошиті;
- бажання іти до навчального закладу іншою дорогою, аніж та, якою йдуть усі інші діти.
Що робити батькам?
Швидка та доречна реакція дорослих (батьків і вчителів) на ситуацію булінгу повертає дітям відчуття безпеки та захищеності, демонструє, що насилля не прийнятне.
ПОЯСНИТИ ДИТИНІ, що таке булінг, які саме дії є насиллям і чому їх необхідно припинити. Розповісти на що інші люди мають право, а на що не мають.
СТРАТЕГІЯ ЗАХИСТУ. Не бігти одразу до учбового закладу. Спершу дізнатися у дитини, що вона думає про існуючу ситуацію, і підтримати її. Якщо вона не зможе впоратися, тоді йти до учбового закладу.
Або ж, коли застосовується фізична сила – в такому разі, як би соромно не було дитині, що б вона не казала (агресори зазвичай присоромлюють дітей, яких захищають батьки) треба йти до учбового закладу.
Порадити ПРОВОДИТИ БІЛЬШЕ ЧАСУ ЗІ СТАРШИМИ. За можливістю не відходити надовго від учителя, або майстра виробничого навчання, щоб не допускати насилля.
З юридичної точки зору ви НЕ МОЖЕТЕ ПРИЙТИ І ПОГОВОРИТИ БЕЗПОСЕРЕДНЬО З ДИТИНОЮ, ЯКА ОБРАЖАЄ вашу. Це можна ініціювати лише через навчальний заклад або соціального педагога чи психолога. Інакше можна отримати судовий позов за залякування чужої дитини.
Якщо булінг триває кілька місяців, – БЕЗ ДИТЯЧОГО ПСИХОЛОГА НЕ ОБІЙТИСЯ. Спілкуйтеся з дітьми. Прислухайтеся до них. Знайте їхніх друзів, запитуйте про навчання, розумійте їхні проблеми.
