Учні, батьки для вирішення питань, що стосуються збереження життя чи здоров’я, а також захисту прав та інтересів дитини, можуть звертатися щоденно, в будь-який час до адміністрації школи, вчителів, класних керівників, соціально-психологічної служби закладу освіти, а також по телефону (04631) 3-14-42.Конфіденційність інформації зберігається.
Існує електронний банер Національної дитячої «гарячої» лінії – 116 111, яка є безкоштовною, анонімною та конфіденційною. Консультування по будням з 12 до 20 години та в суботу з 12 до 16 години проводять компетентні у дитячих питаннях психологи, соціальні педагоги, соціальні працівники та юристи.
1. Забезпечення якісного психологічного супроводу навчально-виховного процесу;
2. Науково-методичне та практичне забезпечення корекційно-розвивальної та реабілітаційної роботи;
3. Орієнтація виховної роботи на соціально-психологічну профілактику негативних явищ в учнівському середовищі, превентивну освіту, профілактику девіантної та ризикованої поведінки підлітків;
4. Здійснення соціально-психологічної реабілітації учнів, які зазнали різних форм насильства, були втягнуті в протиправні дії, наркоманію, незаконні види праці.
Згідно вище зазначених завдань, робота соціально-психологічної служби школи була спрямована на: психологічне забезпечення профорієнтаційного напрямку процесу навчання, розвиток емоційно-вольової, інтелектуальної, комунікативної сфери учнів, сприяння психологічному здоров’ю всіх учасників навчально-виховного процесу.
Робота соціально-психологічної служби спрямована на:
• роботу з педагогічними працівниками у атестаційний період та в рамках експерименту,
• організація роботи з першокласниками,
• організація роботи з учнями під час переходу з молодшої до середньої ланки школи,
• організація роботи з обдарованими учнями,
• організація роботи з важковиховуваними учнями,
• організація роботи з профільного та допрофільного навчання,
• організація роботи з попередження суїцідальних проявів та насильницьких дій.,
• робота з класами, в рамках класно-узагальнюючого контролю за річним планом роботи школи,
• дослідження мотиваційної сфери учнів 5-11 класів, в рамках експерименту,
• робота, яка пов’язана з урегулюванням конфліктів,
• психопрофілактика та психоконсультаційна робота з учнями, батьками, вчителями,
• просвітницько-методична робота, накопичення та систематизація науково-методичних матеріалів.
Посада психолога-педагога з'явилась у загальноосвітніх школах приблизно десять років потому, але зараз це вже звичайне явище. У деяких школах створені психологічні служби, де працюють кілька психологів
Метою роботи є покращення навчального процесу, не тільки в цілому з метою оптимізації навчального процесу, а й з урахуванням конкретних труднощів, що виникають у процесі навчання, взаємин у тріаді "учень-батьки-учитель". Проводяться індивідуальні та групові заняття зі школярами (підвищення мотивації до навчальної діяльності, налагодження міжособистісних відносин тощо).
Важливо, щоб кожній дитині було комфортно у школі, щоб вона хотіла до неї ходити та не відчувала себе самотньою й нещасливою. Важливо, щоби батьки та вчителі побачили її реальні проблеми, захотіли їй допомогти і, головне, зрозуміли, як це зробити.
Необхідно, щоб дитина, батьки та вчителі не були "ізольовані" один від одного, щоб між ними не було протистояння. Над проблемами, які виникають між ними, вони мусять працювати спільно, тому що тільки в цьому випадку можливе оптимальне рішення. Головна задача шкільного психолога полягає не в тому, щоб вирішити за них проблему, що виникла, а в тому, щоб об'єднати їх зусилля для її рішення.
В останні кілька років адміністрація шкіл розуміє необхідність участі психолога у шкільному процесі. Усе ясніше вимальовуються конкретні задачі, рішення яких очікують від шкільного психолога. У функції шкільного психолога входять: психологічна діагностика; консультування батьків і вчителів; психологічна освіта; участь у педрадах і батьківських зборах; участь у наборі першокласників; психологічна профілактика.
Психологічна діагностика містить у собі проведення фронтальних (групових) та індивідуальних обстежень учнів за допомогою спеціальних методик. Діагностика проводиться за попередніми запитами вчителів або батьків, а також з ініціативи психолога з дослідницькою чи профілактичною метою. Психолог підбирає методику, спрямовану на вивчення здібностей, особливостей дитини (групи учнів), що його цікавлять. Це можуть бути методики, спрямовані на вивчення рівня розвитку уваги, мислення, пам'яті, емоційної сфери, особливостей особистості та взаємин з оточуючими. Також шкільний психолог використовує методики вивчення дитячо-батьківських стосунків, характеру взаємодії вчителя та класу. Отримані дані дозволяють психологу планувати подальшу роботу: виділити учнів так званої "групи ризику", які потребують корекційних занять; підготувати рекомендації для вчителів і батьків із взаємодії з учнями
Поради батькам:
Ø Спокійніше реагувати на будь-які дії такої дитини.
Ø Слідкувати за своїми емоціями, голосом та інтонацією.
Ø Спланувати разом з дитиною системи правил поводження, покарань та винагород.
Ø Уникайте слів «неможна», та «ні».
Ø У мить роздражнення переключати увагу дитини.
Ø Хвалить дитину кожен раз, коли він на це заслужив.
Ø Укріплюйте його віру у свої сили.
Ø Не заставляти нічого робити силою, або по принадженню, такий підхід може назавжди знищити цікавість до навчання.
Ø Частіше давати дитині бути на самоті.
Ø Уникати людяних місць. Знаходження у супермаркетах, ресторанах, оказує на дитину стимулюючу дію.
Ø Оберігати дитину від перевтомлення. Саме вони призводить до зниження самоконтролю.
Ø Виконувати чіткий розпорядок дня. Повинно бути чіткий час для навчання, виконання домашнього завдання, прогулянок тощо.
Ø Відмовитися довго дивитися телевізор, а від комп’ютерних ігор відмовитися взагалі.
Ø На прямую ніколи не звинувачувати дитину.
Ø Частіше бувати разом на вулиці.
Ø Поступово привчати виконувати одноманітну роботу .
Ø Не записувати дитину у велику кількість кружків та секцій.
